КАС добрива

Абревіатура КАС в сільському господарстві – це не що інше, як карбамідно-аміачна суміш, яка є одним із різновидів рідких азотних добрив, що широко застосовуються в сучасному інтенсивному агровиробництві (рослинництві). Рідке азотне КАС добриво являє собою водний розчин сечовини (карбаміду) (NH₂)₂CO, частка якої складає 29 – 37%, та аміачної селітри (нітрату амонію) NH₄NO₃ в пропорції 37 – 48%. Крім того, вже в водному розчині з дисоційованих іонів утворюється 0,5 – 1% гідроксиду амонію (т.зв. аміачної води) NH₄OH. Виробники можуть додавати в добрива КАС інгібітори корозії, 0,5 – 1% комплексного фосфор-азотного добрива КЖУ, суміші мікроелементів, інші допоміжні речовини.

Таким чином, карбамідно-аміачна суміш має діючу речовину азот відразу в 3-х формах, що беруть участь в біогеохімічному циклі круговороту азота в родючому грунті. Що й визначає головну цінність сімейства КАС добрив для сучасного інтенсивного рослинництва.

Добрива КАС в системі сучасного сільського господарства

Карбамідно-аміачні розчини в вихідному нерозбавленому стані є висококонцентрованими рідкими односторонніми (азотними) добривами, що призначені для організації азотного харчування культурних рослин. Найвища цінність добрив КАС – в їх універсальності. Вони можуть застосовуватися як для підвищення родючості ґрунтів внесенням під осінню чи весняну оранку, під передпосівну культивацію, так і для живлення вже вегетуючих рослин практично в будь-яку фазу вегетації, в тому числі для їх листкового підживлення.

Завдяки своїй рідкій формі на водній основі, КАС добрива також можуть застосовуватися:

• разом з іншими видами мінеральних добрив (фосфорними, калійними, мікроелементними) для організації комплексного живлення (підживлення) рослин;
• в суміші з гербіцидами та пестицидами, з метою поєднання обробки посівів від бур’янів та шкідників разом з їх підживленням, що дозволяє економити паливо, моторесурс техніки та робочий час (оплату) персоналу, а також сприяє кращому відновленню культури в разі її серйозних уражень шкідниками;
• разом з поливною водою, що також дозволяє зекономити чималі матеріальні та фінансові засоби, а також застосовувати КАС добриво в найменш ризикованому, максимально розбавленому стані.

Якщо порівнювати з іншими різновидами односторонніх азотних добрив, що широко застосовуються в сучасному промисловому (інтенсивному) агровиробництві, карбамідно-аміачні суміші мають наступні переваги та недоліки:

• на противагу безводному аміаку добриво КАС має простішу та доступнішу технологію внесення, є більш гнучким та універсальним щодо термінів, норм та способів внесення, проте є дещо дорожчим в розрахунку на одиницю діючого азоту;
• в порівнянні з твердими (кристалічними, гранульованими) азотними добривами, тим же карбамідом, сульфатом амонію, нітратною, натрієвою, кальцієвою селітрою – КАС суттєво дешевший (в розрахунку на одиницю азоту), економний (гранульовані азотні добрива можуть сильно вимиватися опадами), та універсальний в застосуванні, особливо щодо можливості позакореневих підживлень, участі в водних сумішах разом з засобами захисту (гербіцидами, фунгіцидами, інсектицидами, ретардантами); разом з тим технологія застосування КАС складніша, ніж способи внесення твердих (кристалічних, гранульованих порошкових) добрив.

Особливістю добрива КАС є те, що його складові компоненти в водному розчині є хімічно активними речовинами, що мають сильну корозійну дію на конструкційні метали. Внесення КАС, особливо в концентрованій формі, з застосуванням штатних обприскувачів та поливальних агрегатів є недоцільним, оскільки вони досить швидко виходять з ладу. Для безпечного застосування КАС добрив звичайні оприскувачі та поливальні машини, а також завантажувально-розвантажувальні насосні станції потребують переобладнання, в ході якого контактуючі деталі з чорних та цвітних металів замінюють на пластикові та гумові аналоги.

Економіка застосування добрив КАС така, що малі та середні господарства часто не можуть собі дозволити утримувати окремий парк техніки, що спеціально переобладнана для роботи з цим видом добрива, та мати спеціально навчений для цього персонал. Часом для них є простішим та дешевшим замовити внесення добрива КАС у вузькоспеціалізованих компаній, що займаються наданням цього виду послуг агропідприємствам.

Участь КАС в ґрунтовому біогеохімічному циклі

Отже, добрива КАС містять азот одночасно в трьох формах – нітратній, амонійній, амідній – що беруть участь в біогеохімічному циклі, який за участі води, мінералів, бактерій та комах проходить в родючому грунті.

1. Нітратна форма азоту, яка утворюється солями азотної кислоти, що містять аніон NO3-. Нітратний азот в грунті цінний тим, що має невідкладну дію, бо відразу після внесення добрива він готовий до засвоєння корінням рослин.
2. Амонійна форма азоту, яка утворюється солями амонію, що містять катіон NH4+. Від початку після потрапляння добрива КАС в грунт амонійний азот є недоступним ні для кореневого, ні для листового апарату рослин. Проте, залежно від температури, вже на 2 – 4 день під впливом ґрунтових бактерій він починає перетворюватися в нітратні солі, якими рослини живляться через коріння. Для повного переходу амонійного азоту з складу добрива КАС в нітратну форму, в залежності від температури навколишнього середовища, може знадобитися від одного до шести тижнів. Так, перехід NH₄ в NO₃ при температурі ґрунту 20°С займає в середньому 1 тиждень, при температурі 10°С – 2 тижні, при температурі 8°С – 4 тижні, при температурі 5°С – 6 тижнів.
3. Амідна форма азоту утворюється сполуками, що містять аміногрупу NH2-. Особливістю амідного азоту є те, що він добре засвоюється рослинами через листовий апарат в процесі позакореневого підживлення. Коли ж карбамід попадає в ґрунт, в залежності від температури повітря, він через 1 – 4 дні переходить в амонійну форму, а надалі – з амонійної форми в нітратну за вище наведеною схемою.

В ґрунті сечовина утворює переважно амідну форму азоту, аміачна селітра – амонійну, аміачна вода – нітратну. Таким чином, завдяки своєму трьох компонентному вмісту карбамідно-аміачні суміші після внесення мають одночасно як невідкладну, так і розтягнуту по часу (протягом 1-го – 6-ти тижнів) відтерміновану дію. Що створює для культурних рослин найбільш оптимальні умови азотного живлення.

Особливості промислових марок добрив КАС

Карбамідно-аміачні суміші, зазвичай, є рідкими азотними добривами фабричного виробництва. Промисловістю виготовляються три основні марки цього добрива: КАС 28, КАС 30, КАС 32 з вмістом діючої речовини (азоту) 28, 30 та 32 % відповідно. Проте, за наявності відповідного обладнання та навченого персоналу, є можливим приготування КАС – подібних сумішей безпосередньо в господарстві.

Промислові марки карбамідно – аміачних сумішей відрізняються не тільки (і не стільки) вмістом діючого азоту, а й особливостями застосування (внесення). Причина в тому, що особливістю КАС добрив, як водних розчинів, є суттєва відмінність їх фізичних властивостей в залежності від концентрації.

Найбільш критично важливою фізичною характеристикою є температура випадання сольового осаду, що обмежує застосування карбамідо-аміачної суміші залежно від погодних умов. Таким чином:

• КАС 28, що має вміст загального N в межах 27 – 29%, призначена для всесезонного застосування, але найкраще підійде для внесення в якості основного добрива під оранку або культивацію пізньою осінню або ранньою весною, по сходах озимих культур за наявності небезпеки тривалих мінусових температур. В готовому стані може зберігатися протягом всієї зими для ранньовесняного внесення, після можливого замерзання та танення повністю відновлює (зберігає) свої властивості.
• КАС 30 з вмістом 29 – 31% загального азоту, призначена для застосування переважно в осінній і весняний період, як для основного внесення, так і для підживлення по сходах озимих та ярових культур, в тому числі в разі небезпеки короткочасних ґрунтових заморозків. Може успішно зберігатися протягом тривалих періодів незначних низьких температур.
• КАС 32, яка має 31 – 33% загального N, призначена для сезону з стійкими плюсовими температурами, переважно пізньою весною і влітку, для внесення під культивацію, сівбу та для кореневого й позакореневого живлення вегетуючих рослин. Норми внесення КАС 32, зазвичай, є еталонними (табличними) для цього типу мінеральних добрив.

Технологія та нормування застосування КАС

Вносять карбамідно-аміачні добрива у грунт та у якості листкових підживлень з застосуванням спеціально переобладнаних під КАС самохідних, причіпних та навісних штангових розпилювачів, поливних установок, а також сільськогосподарською авіацією. Особливістю застосування навіть переобладнаної під КАС сільськогосподарської техніки є те, що гумовотехнічні вироби в гідравлічних з’єднаннях розпилювачів вже після 1 тисячі годин роботи в агресивному середовищі стають ламкими і виходять з ладу, потребують постійної уваги, догляду та своєчасної заміни.

Застосовуючи КАС як основне добриво під оранку або культивацію воно підлягає внесенню в грунт на глибину 15 – 25 см. В принципі, його не обов’язково вносити глибоко в ґрунт, воно зберігає свою дію навіть при внесенні по ґрунтовій поверхні. Цю особливість доцільно використовувати при організації кореневого підживлення культури під час її активної вегетації. Хоча для підвищення ефективності дії доцільно все-таки при внесенні добрива заглиблювати його в грунт на глибину хоча б 10 – 15 см.

Підживлення добривами КАС слід виконувати насамперед на площах, де необхідне посилення кущіння. Норму внесення КАС 32 (діючого азоту) на 1-ше підживлення культури слід визначати залежно від стану сходів, наявності поживних речовин в ґрунті, його вологості та структури, а також попередньої культури. На посівних площах з густотою рослин 200-300 одиниць на 1м² норма азоту має бути 80-50 кг на гектар, на більш щільних сходах з густиною 300-350 рослин на 1м² норма внесення має становити 50-40 кг на гектар.

При застосуванні карбамідно-аміачної суміші для позакореневого листкового живлення його корисність може суттєво коригуватися залежно від погоди. При підживленні по листовому апарату його дія найсильніша тоді, коли дисперсійні краплини рідкого добрива залишаються на поверхні листка максимально довго. Тому позакореневе підживлення культури доцільно здійснювати рано вранці, пізно ввечері, в хмарну погоду. Не дозволяється вносити карбамідно-аміачні розчини в росяну погоду, під час чи в очікуванні дощу. В таких випадках краплі добрива будуть швидко змиватися опадами, й ефективність листкового підживлення рослин буде зведена до нуля.

Активне внесення концентрованого розчину КАС небезпечне тим, може викликати появу на стеблах та листі хімічних опіків. Тяжкість хімічного ураження листяного апарату може суттєво змінюватися в залежності від рослини, її вегетаційної фази, концентрації розчину та погодних умов. При цьому внесення КАС добрива по озимині, коли температура навколишнього середовища не вище 5 – 10°С, є практично безпечним для культури, в тому числі за високих норм внесення 80-100 кг на гектар. Тож, на озимині на початку її розвитку відразу після появи сходів та в період кущіння, коли температура навколишнього середовища не вище 10°С, розбавляти концентроване добриво водою не варто.

При виконанні 2-го підживлення озимини (в фазі трубкування), коли погодні умови вже характеризуються температурами 16-18°С і більше, норма внесення КАС 32 не має бути вищою 20-30 кг на гектар. В таких температурних умовах внесення норми КАС добрив 40 кг гектар і вище, особливо в умовах сильної сонячної активності, може призводити до тяжкого хімічного ураження листового апарату, та, як наслідок, до суттєвого зменшення збору врожаю. Тож, при 2-му й наступних підживленнях озимини добривом КАС, з метою уникнення опіків, добриво слід розводити водою у пропорції 1:2.

Строки внесення карбамідно-аміачної суміші можуть збігатися з термінами обробки культури засобами захисту рослин, що дозволяє їх успішно комбінувати. За сучасних інтенсивних технологій рослинництва сумісне внесення розчинів КАС разом з ЗЗР (пестицидами, гербіцидами й ретардантами) є фінансово вигідним, оскільки таким чином зменшуються витрати ПММ, моторесурсу та залучення персоналу шляхом зменшення числа операцій догляду за рослинами. Але при застосуванні добрива КАС на посівах озимини в поєднанні з ЗЗР, добриво неодмінно слід розвести водою в пропорції 1:2 чи 1:3, залежно від температури навколишнього середовища. При сумісному внесенні добрива КАС та ЗЗР в фазі трубкування злакових норма внесення КАС 32 не повинна бути більшою за 40 кг на гектар, при наступних підживленнях активно вегетуючої культури – не вище 20-30 кг гектар, перед початком формування колосу – не вище 10-15 кг на гектар.

Організація зберігання карбамідно-аміачних сумішей

Фізичні та хімічні властивості добрив разом з їх пропорційним складом не змінюються на протязі не менше 8-ми місяців – одного року зберігання, за цей час втрати діючого азоту також практично відсутні. В зимову пору року при низьких температурах середовища (від мінус 10°С і нижче) для деяких марок добрива (КАС 28, КАС 30) може спостерігатися випадання частини розчинених солей в осад. Проте, по перше, існують методики попередження випадання добрива в осад (утеплення ємностей, організація циркуляції рідини в них за допомогою насосів), по друге, з настанням більш теплої погоди, та після помішування осаду, що утворився, він знову переходить у розчин з повним відновленням його складу.

Для тривалого зберігання КАС добрив призначають:

1. Сталеві цистерни або залізобетонні резервуари. Хоча КАС добриво і вважається хімічно агресивною рідиною, але воно дуже слабо вражає корозією залізо (сталь), оскільки при їх контакті на поверхні чорного металлу дуже швидко утворюється міцна непроникна для окислювачів фосфатна плівка.
2. М’які полімерні резервуари, які є однією з новітніх тенденцій в сфері логістики. М’які резервуари спрощують та здешевлюють логістику рідких добрив, вони достатньо мобільні й не потребують великих капіталовкладень для обладнання центру або пункту зберігання та постачання КАС практично в будь якому зручному для цього місці. М’які резервуари виготовляються з армованого полімерного полотна, яке має високу хімічну стійкість до компонентів КАС добрива, і відповідно, тривалі терміни служби.
3. Пластикові ємності (з поліетилену, поліпропілену, ПВХ), об’ємом від сотень літрів до декількох кубічних метрів. Найбільш поширеною й універсальною серед пластикових ємностей для рідких добрив є т.зв. “єврокуб” об’ємом 1 куб.м в металевій захисній сітчастий рамі. Еврокуби є дуже зручними в користуванні, оскільки дозволяють використовувати їх одночасно для зберігання, транспортування та зливу рідини на місці призначення, економлячи при цьому на кількості та трудомісткості розвантажувально-завантажувальних та транспортних операцій.

Наша компанія займається продажами добрива КАС в агрогосподарства, та забезпечує:

• реалізацію карбамідно-аміачних сумішей тільки високої якості, за доступними для вітчизняних споживачів цінами, будь-якої стандартної марки: КАС-28, КАС-30, КАС 32, КАС-S;
• організацію зберігання добрива КАС у власних складських і мобільних резервуарах;
• виконання навантаження карбамідно-аміачних сумішей в транспорт замовника;
• Реалізуємо тільки якісні добрива, по вигідним цінам, доставляємо швидко, робимо все безпечно!